Святий Йоан з Дуклі

На запрошення царя Казимира Ягеллонського та Краківського єпископа кардинала Збігнєва Олєсніцкого, св. Йоан з Капістрано 8 місяців перебував у Польщі, проголошуючи проповіді на ринку у центрі Кракова. Він же заснував у 1453 р. монастир у Кракові і у 1454 р.  – у Варшаві. В 1461 р. францисканці – обсерванти заснували монастир у Львові. З часом від Краківського монастиря св. Бернардина польських обсервантів почали називати бернардинами. Йоан з Дуклі приглядався життю бернардинів і був захоплений їхньою ревністю у наслідуванні Христа на взірець св. Франциска з Ассізі. Пізніше постановив перейти до них. З його переходом до оо. Бернардинів, так як і з появою у Львові, пов’язана цікава легендарна історія. Легенда говорить, що після рукоположення у сан священства, Йоан з Дуклі був у чудодійний спосіб перенесений ангелами до Львова. Натомість під час візитації у Львові Провінціала францисканців конвентуальних Миколи Стричка (1443–1467 рр.) св. Йоан запитав свого Вищого Настоятеля, чи може піти до оо. Бернардинів. На що Провінціальний Міністр виразив свою згоду, думаючи, що Йоан питає його дозволу відвідати оо. Бернардинів у сусідньому монастирі св. Бернардина з Сієни та св. Андрія Первозванного. Однак Йоан мав на думці інше. Він хотів перейти до них назавжди. Так як ця розмова і дозвіл, даний Провінціалом, відбулися публічно, у присутності численних свідків, відступати було нікуди. Провінціал був змушений погодитися. В такий ось цікавий спосіб св. Йоан перейшов до оо. Бернардинів. Із 21 року перебування у бернардинів, о. Йоан недовго перебував у монастирі у Познані (Польща), решту років прожив у Львові, в монастирі св. Андрія. Тут до смерті був проповідником і сповідником. Як проповідник і сповідник, відзначався він великою ревністю.

Поховано його у Львові, у пресвітерії храму св. Андрія, тіло було покладено до могили, викопаної у сирій землі. До 1946 року мощі св. Йоана з Дуклі знаходились у місті Лева. Від 1974 року у храмі Бернардинів у Жешові. На даний час перебувають у Дуклі. На основі свідчень, зібраних під час беатифікаційного процесу в XVII ст., та живого культу, яким Святого оточили вірмени та русини, відбуваючи прощі (паломництва) до його гробу, біографи ствердили, що Йоан брав активну участь в місійній діяльності Львівських бернардинів серед православної частини мешканців міста. Також дані про його благодійність походять із традиції. Згідно неї відвідував хворих, уділяв Таїнств, просив багатих людей про милостиню для бідних, сам ділився їжею з голодними біля дверей монастиря. Папа Климентій XII 21 січня 1733 р. оголосив його блаженним, а Йоан Павло II проголосив його святим у Кросно 10 червня 1997 року.