Святий Франциск

Десь в той же час він відбуває паломництво в Рим, щоб відвідати могилу апостола Петра. Там, пожертвувавши всі гроші, що в нього були, він просить жебрака обмінятися одежами. Так Франциск, людина охайна та делікатна, надів злиденний плащ з капюшоном, рваний і залатаний. Зняв свій прекрасний камзол та разом з ордою убогих просив милостиню на паперті базиліки. Так він відчув на власній шкірі перший досвід убогості, багатий юнак з Ассізі, завжди даючий милостиню, але ніколи її не просивший – простягнув руку.

Після його повернення в Ассізі, Франциск молився перед древнім розп’яттям в каплиці св. Дам’яна і в абсолютній тиші почув голос: «Франциску, іди, віднови Мій дім, який, як ти бачиш – весь в руїні». Франциск прийняв цю волю дослівно – пішов в магазин свого батька і, взявши коня і сукно, поспішно подався в Фоліньйо. Там, на базарі, продав сукно і коня, а виручені гроші віддав на відновлення каплиці Сан Дам’яно. Бідний священик цієї церкви, знаючи добре батька Франциска, запального і скупого чоловіка, не схотів прийняти від нього золота. І дійсно, старший Бернардоне, взнавши про вчинок сина, розгнівався. Озброївшись кийком і захопивши зі собою друзів і родичів, батько скерував свої кроки в Сан Дам’яно. Але, понишпоривши всюди і не знайшовши Франциска, він забрав віддані священиком гроші та вернувся в Ассізі. Франциск на протязі цілого місяця ховався від гніву отця в печері коло каплички св. Дам’яна.

Коли він вернувся в місто, виснажений голодом, увесь в грязюці, його закидали камінцями і грязюкою, дражнячи та обзиваючи божевільним. Коли П’єтро Бернардоне взнав, що натовп потішається над Франциском, його збісило те, що із-за сина потішаються над ним і над його домом. Окладаючи тумаками, він затягнув його, побитого і покаліченого, в дім і закрив в коморі. Немало днів він просидів на хлібі і воді, в кладовій, поки його батько не відлучився по справах. Зворушена до глибини душі, мати визволила його. Франциск повернувся в каплицю св. Дам’яна, де знайшов захист в старого священика, але недовго потім батько викликав його на суд міського консула. Франциск заявив, що він вступає на служіння Богу і таким чином більше не перебуває під цивільною юрисдикцією. Тоді П’єтро Бенардоне звернувся зі скаргою до єпископа Ґвідо. Ґвідо добре знав Франциска і вирішив його захищати.

Квітневим ранком 1207 року, перед натовпом зацікавлених жителів Ассізі, Франциск зняв зі себе одежу і віддав її своєму батькові, кажучи: «До сього дня я називав вас своїм отцем на землі, тепер я маю право сказати: Отче наш, що єси на небесах!» Франциск ходив по горбах в окрузі Ассізі, наспівуючи, імпровізуючи гімни прославлення.

“Я – глашатай великого Царя”,- заявив він у відповідь грабіжникам, що його потім ограбували і скинули на узбіччя, залишивши лежати в снігу.

[Total: 1    Average: 4/5]

One thought on “Святий Франциск

Напишіть відгук