Статут

ФОРМА ЖИТТЯ

СУТНІСТЬ ФРАНЦИСКАНСЬКОЇ МОЛОДІ

  1. Францисканська Молодь — це Спільнота молодих людей, котрі відчувають себе покликаними Святим Духом, щоб досвідчити християнського життя у світлі послання св. Франциска Ассізького у Францисканській Сім’ї. З огляду на францисканський вибір, прожитий як світські особи, молоді люди виконують своє покликання у сфері сім’ї ФОС, невід’ємного частиною якої вони є.
  2. Молоді францисканці вважають Устав ФОС, затверджений Папою Павлом VI, як документ натхнення власного життя окремих людей, так і Спільноти, підтверджуючи такий вибір Обіцянкою (див ст. 5 ФОС).
  3. Норма життя ФраМ — це Євангелія в кожному її слові, як і в кожній людині; вони (молоді францисканці) вміють зустріти Ісуса Христа і тому вони наполегливо стараються ‘’йти від Євангелія до життя і від життя до Євангелія» (Устав ФОС, ст. 4).
  4. ФраМ пропонує братерську допомогу і засоби для того, щоб досягнути людської, християнської і францисканської зрілості, роблячи таким чином свій внесок у те, щоб «втілювати в життя харизму свого спільного Серафимського Отця у житті та у місії Церкви» (Устав ФОС, ст. 1).

ОБОВ’ЯЗКИ І МЕТОДИ

  1. Обіцянка — це зобов’язання молодої людини пізнавати і жити Євангелією, за зразком св. Франциска в лоні своєї Спільноти , яке провадить її шляхом пошуку і духовного росту.
  2. Згідно зі ст. 2 форма життя ФраМ є наступною:
  1. … вони повинні шукати живу та діючу особу Христа у братах, у Святому Письмі, в Церкві і в літургічних діях. Віра св. Франциска, котрий продиктував наступні слова, “нічого іншого тілесно не бачу в цьому світі з Найвищого Сина Божого, як тільки Його Найсвятіше Тіло і Найсвятішу Кров”, нехай буде для них натхненням і орієнтиром для Євхаристичного життя.
  2. Поховані та воскреслі разом з Христом через хрещення, світські францисканці стають живими членами Церкви; та ще тісніше єднаються з Нею через Обіцянку. Таким чином вони стають свідками та знаряддям місії Церкви серед людей, даючи свідчення про Христа життям та словом. Натхнені св. Франциском та покликані так як і він до відновлення Церкви, нехай вони цілком посвячують себе життю у повній єдності з Папою, єпископами, священиками, підтримуючи відкритий, довірливий діалог, який приносить рясні апостольські плоди (Устав ФОС, ст. 6).
  3. … за своїм покликанням, заохочені силою Євангелія, нехай вони за прикладом Христа формують радикальну внутрішню переміну, яку Євангеліє називає «наверненням», і яку, зважаючи на людську слабкість, треба розпочинати щоденно. На цьому шляху відновлення Таїнство примирення – це особливий знак милосердя Отця та джерело благодаті (Устав ФОС, ст. 7).
  4. Як Ісус істинно поклонявся Своєму Отцю, так і вони, нехай зроблять молитву та медитацію душею свого життя та діяльності. Нехай вони беруть участь у сакраментальному житті Церкви, особливо в Євхаристії, і нехай приєднуються до однієї з форм літургійної молитви, яка затверджена Церквою, наново переживаючи таємниці життя Христа (Устав ФОС, ст. 8).
  5. Діва Марія, покірна Господу Слугиня, слухняна Його слову та натхненню, з невимовною любов’ю була вшанована і проголошена св. Франциском Опікункою та Заступницею його Родини. Тому нехай світські францисканці також виявляють Марії свідчення своєї безмірної любові через наслідування Її, повної відданості своєї Богу та принесення Їй довірливої та живої молитви (Устав ФОС, ст. 9).
  6. Приєднуючись до спасительного послуху Ісуса, Котрий свою волю віддав в руки Отця, нехай вони вірно виконують обов’язки свого стану в усіх обставинах життя. Нехай наслідують Христа убогого та розп’ятого, та свідчать про Нього навіть у труднощах та в переслідуваннях (Устав ФОС, ст. 10).
  7. Христос, покладаючись на отця, вибрав для Себе та Своєї Матері життя бідне та покірне, хоч і ставився з повагою та вшануванням до створених речей, так (і молодь)  нехай шукає у відмові та у використанні справедливе ставлення до земних благ, спрощуючи власні матеріальні потреби; нехай будуть свідомі того, що вони є, згідно з Євангелієм, управителями отриманих благ на користь дітей Божих. І як « паломники та мандрівники», які прямують до дому Отця, нехай вони у дусі «Заповідей Блаженства» намагаються повністю очистити серця від усіх прив’язань, бажання володіти та панувати (Устав ФОС, ст. 11)
  8. Очікуючи майбутніх небесних благ і зобов’язавшись Обітницею жити в чистоті свого серця, нехай вони в повноті віддаються любові до Бога та братів і сестер (Устав ФОС, ст. 12).
  9. Як Отець у кожній людині бачить риси Свого Сина, Первородного серед багатьох братів, так нехай і молодь ставиться до всіх людей з пошаною та доброзичливістю, приймаючи їх як дар Божий та вбачаючи в них образ Христа. Нехай почуття братерства зробить їх радісними і готовими стати рівними з усіма людьми, особливо з відкинутими, хай вони дбають про створення для них таких умов життя, які були б гідними створінь, відкуплених Христом (Устав ФОС, ст. 13).
  10. Покликані з усіма людьми доброї волі до створення більш братерського та євангельського світу, для встановлення Царства Божого на землі, а також свідомі того, що «кожний, хто наслідує Христа, Людину досконалу, стає також більш людяним», нехай вони компетентно виконують свої обов’язки у дусі християнського служіння (Устав ФОС, ст. 14).
  11. Нехай перебувають на передовій суспільства, даючи йому свідчення своїм життям; а також своїми сміливими ініціативами, як особистими так і спільними, сприяють встановленню Божої справедливості. Нехай в своєму суспільному житті роблять такий вибір, який визначається їх християнською вірою (Устав ФОС, ст. 15).
  12. Нехай цінують працю як дар та як їх співучасть у справі творіння і відкуплення людського суспільства та служіння йому (Устав ФОС, ст. 16).
  13. Нехай в свої родини вносять францисканський дух миру, вірності та поваги до життя, творячи з неї для світу знак відновлення, яке здійснилося через Христа (Устав ФОС, ст. 17).
  14. Як вісники миру, свідомі того, що самі повинні завжди його будувати, нехай шукають шлях єдності та братерського порозуміння за допомогою діалогу, вірячи, що в кожній людині є Боже начало та перетворююча сила любові й прощення.

Як вісники досконалої радості нехай в усіх обставинах життя несуть людям радість та надію (Услав ФОС, ст. 19).

  1. Маючи особливу повагу до усіх створінь, живих та неживих, «на яких є знамено Всевишнього», нехай борються зі спокусами їх надмірного використання, стверджуючи францисканську ідею всесвітнього братерства (Услав ФОС, ст. 20).
  1. Для того, щоб в повноті реалізувати цю форму життя, згідно із потребами молодіжного світу і з його педагогікою, молоді францисканці:
  1. живуть Спільнотою як видимим знаком Церкви, спільнотою любові і привілейованим середовищем, в якому розвивається церковне почуття і християнське та францисканське покликання, а також як місце, де природньо оживає апостольське життя її членів;
  2. в повноті включаються, в спосіб активний та дієвий в життя місцевої Церкви, відкриваючись на усі служіння і пасторальні перспективи;
  3. посилюють діалог і співпрацю як із францисканськими спільнотами, так і з іншими церковними групами, з метою взаємного збагачення і більш ефективного служіння Церкві та суспільству;
  4. щедро відгукуються на вказівки, які пропонують національні та регіональні спільноти щодо формації через посібники, школи, курси вдосконалення, реколекції, молитовні зустрічі, ревізії життя та інші подібні ініціативи;
  5. використовують в апостольстві усі засоби, які вважаються відповідними для ефективної та сучасної євангелізації (засоби соціальної комунікації, мистецтво і т. д.).
  1. Спільнота ФраМ сприяє організації зустрічей, направлених на те, щоб підготовлювати і формувати молодих людей і заручених до життя в таїнстві подружжя;
  2. Молодь нехай звертає особливу увагу на форми волонтерства, потрібного для забезпечення людської, відповідальної і безінтересовної служби братам, особливо на власній території і в перспективі національного чи інтернаціонального примирення;
  3. Інтереси ФраМ звернуті також на моменти відпочинку, ,які мають бути подальшим свідоцтвом досвіду радісного братерського життя.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ НОРМИ

  1. Францисканська Молодь живе і працює у складі Спільноти на різних рівнях — місцевому і провінціальному.
  2. Можуть вважатися формально заснованими ті Спільноти, які мають достатню кількість молоді, що склала «Обіцянку» і отримали письмове визнання з боку вищого компетентного органу ФраМ, в гармонії з Францисканською спільнотою ФОС, якщо вона існує в даній місцевості або з регіональною (чи провінціальною) Радою ФОС.

ПРИНАЛЕЖНІСТЬ

  1. Членами Спільноти ФраМ можуть бути молоді люди, яким виповнилось 14 років і по можливості мають не більше 30 років. Цей останній термін не стосується тих, хто займає посади національного та регіонального керуючого Спільнотою.
  2. Молоді люди, яким вже виповнилось 30 років, продовжують свій досвід євангельського життя переважно у ФОС або в інших формах церковного життя. До такого вибору заохочуються і сімейні пари.
  3. Кандидати проходять підготовчий період терміном принаймні 12 місяців перед “Обіцянкою”, після чого вони стають дійсними членами ФраМ. Допущення до складання “Обіцянки” вирішується локальним Асистентом.
  4. З великою урочистістю нехай відзначається «Свято Обіцянки» під час якого молодь складає або відновлює щорічно обов’язки євангельського життя, властиві ФраМ. З такої нагоди можна вручити францисканський розпізнавальний знак, найкраще Тау.

СПІВПРАЦЯ З ФРАНЦИСКАНСЬКИМ ОРДЕНОМ СВІТСЬКИХ

  1. Для сприяння більш тісної та інтенсивної єдності з ФОС, Рада Францисканської Молоді кожного рівня нехай визначить свого представника — якщо можливо, після складення «Обіцянки» — у спільноту ФОС і нехай просять такого ж представника для спільноти Францисканської Молоді. Делегат ФОС має право голосу в Раді ФраМ, до якої належить.
[Total: 5    Average: 4.8/5]

One thought on “Статут

  1. Хочу внести деяке зауваження до основного пункту, а саме:
    “вважають Статут ФОС, затверджений Папою Павлом VI, документом, надихаючим на ріст у власному християнському і францисканському покликанні, як в індивідуальному житті, так і в Спільноті;”
    У ФОС не існує статутів. Є Регула і Конституція. Різниця вагома. В цьому пункті мова однозначно йде про Регулу ФОС – принципи життя терціарія, беруть своє коріння ще від св. Франциска. Для ознайомлення з документом на українській є ось таке посилання:
    http://www.fos-ukraine.org/regula-fos

Напишіть відгук